22 вересня 2026 року в будівлі ООН у Нью-Йорку президент США Дональд Трамп, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен та голова уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен підписали угоду щодо безпеки арктичного острова. Церемонія відбулася під час візиту американського президента на Генеральну Асамблею ООН, а пряму трансляцію вів ютуб-канал Білого дому. Нільсен наголосив, що документ продовжує угоду 1951 року та 85 років безпекової співпраці Гренландії зі США.
Передумови та логіка переговорів
Інтерес Вашингтона до острова Дональд Трамп озвучував ще з першого президентського терміну 2017–2021 років, обґрунтовуючи його зростанням присутності Росії та Китаю в Арктиці. Після кількох місяців суперечок керівництво Гренландії виступило проти повного переходу території під контроль Штатів, і переговори змістилися до варіанта розширеної військової присутності. 18 вересня 2026 року сторони оголосили про прорив у суперечці, а 19 вересня домовилися про розширення військової присутності.
Зміст угоди та заяви сторін
Документ передбачає розвиток значної військової присутності США та забороняє противникам Вашингтона будувати власні бази на острові, але не передбачає передачі Гренландії як території. Планується створення оборонних об’єктів, зокрема бази поблизу Нарсарсуака у Південній Гренландії та бази в Местерсвігу на сході; остаточне рішення ухвалюватиме уряд Данії за погодженням зі США. Фредеріксен заявила, що угода зміцнює спільну безпеку і поважає суверенітет Данії та право Гренландії на самовизначення, а Трамп назвав її «грандіозною» для Європи та США.