11 жовтня 2026 року президент США Дональд Трамп заявив, що з неділі набуває чинності енергетичне перемир’я у війні між Росією та Україною. Президент Володимир Зеленський повідомив, що не знав про таку домовленість, але підтвердив готовність України до перемир’я за умови припинення російських атак на енергетичну інфраструктуру; ЗСУ отримали відповідні накази. Зеленський заявив, що призупинення енергетичних ударів для дотримання «енергетичного перемир’я» тривало 3 дні, і за ніч 14 жовтня Росія застосувала 39 балістичних ракет і понад 120 ударних дронів та баражуючих боєприпасів проти енергетики та критичної інфраструктури Києва, області та Харкова.
Відновлення ударів і реакція Заходу
У відповідь на атаки Москви Зеленський в інтерв’ю Financial FT заявив, що Україна відновить удари по російських нафтопереробних заводах. Колишній спецпредставник президента США Кіт Келлог назвав російські НПЗ законними військовими цілями та підтримав продовження українських ударів по них.
Заяви 15 жовтня напередодні саміту ЄС
15 жовтня 2026 року, перед початком зустрічі лідерів ЄС, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підтвердив підтримку ударів, відповівши: «Звісно так. Необхідно обмежити кошти, які Росія може отримувати від експорту, безумовно». Він також заявив, що Швеція шкодує через укладену дизельну угоду між США та РФ, назвав нинішню домовленість «поганим знаком» і повідомив, що Стокгольм цілком поділяє позицію Зеленського щодо угоди між США та Росією. Висока представниця Євросоюзу Кая Каллас назвала рішення України поновити удари по російських НПЗ цілком обґрунтованим і корисним, наголосила, що нафтові доходи держави-агресорки мають бути обмежені, оскільки більша частина коштів на війну надходить від нафти, і висловила незгоду з тими, хто тисне на Київ.